Реформы в Украине » Экономика » 

0
0

Зона вільної торгівлі з ЄС і аграрний сектор України. Плюси і мінуси.

Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС у разі підписання відповідного документа на Вільнюському саміті набере чинності уже в наступному році. Вона, насамперед, вплине на бізнес середовище. З одного боку, розширить доступ українських товарів та послуг до потужного ринку ЄС, поліпшить інвестиційний клімат. А з іншого — полегшить доступ високоякісних товарів і послуг з країн ЄС, створить додаткову конкуренцію українським товаровиробникам. Чи загрожуватиме це сільському господарству України? Чи зможуть вітчизняні аграрії сповна реалізувати свій величезний потенціал? І чи виграють наші споживачі і загалом держава? Утім, перш ніж говорити про плюси і мінуси запровадження зони вільної торгівлі з ЄС, варто усвідомити — а яким є сільське господарство країн Євросоюзу? Перший заступник директора Інституту аграрної економіки Сергій Кваша стверджує, що цей досить потужний сектор отримує всебічну державну підтримку.
Кваша: За територією сільгоспугідь це 171 мільйонів  гектарів. Зразу зауважу, що за цією площею  США — 385  млн. га. Тобто, площа під угіддями в ЄС вдвічі менша, ніж в США.  Разом з тим ми знаємо, що в Україні 42 мільйонів гектарів. Станом на 2012 рік на підтримку спільної аграрної політики  в ЄС було витрачено 55 млрд. 880 млн. євро. Це заходи підтримки. Тобто, прямі платежі підтримки фермерів складали 40 млрд. 510 млн. Якщо ми поділимо на всю площу яка обробляється, то в середньому на один гектар приходилось по всіх 27 країнах 238 євро на один гектар — дотація або пряма підтримка. Поряд із тим Європейський Союз також виділяє кошти на розвиток сільських  територій. В цілому, за 2012 рік біля 12 млрд. євро було виділено на розбудову сільських територій. Це інфраструктура, це дороги, це навіть зміна будівель і їх реконструкція. Це величезні  кошти. І, разом з тим, третьою статтею по витратах Євросоюзу є заходи щодо регулювання аграрного ринку. Тобто, це витрати на інтервенції. ЄС цій сфері приділяє особливу увагу і 3,2 млрд. євро щорічно в ЄС вже протягом багатьох років — це обсяг інвестицій для закупівлі продукції на випадок непередбачуваних природно-кліматичних умов або на регулювання цінового паритету на внутрішньому ринку. За останні роки з приєднанням нових країн ЄС став експортером багатьох видів продукції і має баланс позитивний уже за останні чотири роки. Тобто це означає, що обсяги виробництва та експорту продукції перевищують обсяги імпорту продукції, які ввозяться в ЄС.
КОР: Як Україна може знайти своє місце в Європі, якщо отака потужна підтримка агросектору в Євросоюзі? В Україні підтримка досить незначна. Чи зможемо ми конкурувати?
КВАША: Це хороше запитання, оскільки тенденції, які ми маємо на внутрішньому ринку України з точки зору підтримки виробників на сьогодні свідчать про те, що фінансових ресурсів держава майже не виділяє. А якщо вони є, то досить незначні. Тому, власне, українське сіл. господарство розвивається на бездотаційній основі. Ми навіть можемо порівняти, якщо взяти республіку Білорусь, то оцінити все сільське господарство, то без дотацій державних воно є збитковим. Тобто, на сьогодні ми можемо говорити про певний позитивні, надзвичайно вигідні умови для нашого розвитку, не пов’язаних в цілому з масштабами сільськогоподарского виробництва. В першу чергу, в рослинництві.
Отже, достатньо потужний агросектор ЄС — серйозний конкурент для вітчизняного сільського господарства. Утім, незважаючи на мізерну державну підтримку, український АПК перспективний, а за обсягами виробництва окремих зернових та олійних культур ми лідери на світовому ринку. На останньому ялтинському економічному саміті західні політики, аналізуючи дії Росії щодо продукції українських виробників (зокрема, підприємств кондитерської промисловості), зізналися, що їм дуже смакує наш шоколад і його залюбки їстимуть у Європі. Дійсно, в ЄС готові купувати українські товари, головне щоб параметри ціна-якість-безпека були на відповідному рівні. Створення зони вільної торгівлі ширше відчиняє двері для вітчизняного виробника. Вперше в практиці ЄС економічна інтеграція передбачається у форматі «зона вільної торгівлі +». Це означає не просто торгівля, а й рух робочої сили, адаптація нормативів і модернізація самого виробництва. Зона вільної торгівлі дасть набагато більше плюсів, ніж мінусів, — стверджують експерти, аграрії, представники Мінагрополітики. Йдеться, по суті, про новий рівень економіки і новий рівень життя людей. Зрозуміло, що зміни стануться не раптово, — стверджує голова Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Однак, наголошує він, — ринок ЄС значно привабливіший, ніж Митний союз.
«Адже це найбільший ринок збуту продовольства. Там  мешкає сьогодні майже півмільярда населення і ще 100 млн. відвідує з інших країн. Тобто, це 600 млн. громадян. Безумовно, це високоліквідна зона реалізації продукції. Так називають ті країни в яких можна гарантовано збувати продукцію і саме простіше отримати за це плату. Тому для нас це дуже важливо. Я думаю, що для нас це не тільки дасть можливість збільшити свою присутність в цьому регіоні, а звичайно дасть можливість стати сильнішими з тим, щоб більше продукції реалізовувати в інших напрямках, де ми сьогодні починаємо домінувати. Йдеться про країни Північної  Африки, Індокитай….», — повідомив Козаченко.
Торік експорт української продукції склав 17 мільярдів доларів. З них майже 5 мільярдів — до країн ЕС. Після набрання чинності Угоди про зону вільної торгівлі будуть частково скасовані тарифні обмеження на вітчизняний експорт. Це автоматично збільшить обсяги наших товарів на європейському ринку. Загальновідомо, що ЄС доволі жорстко захищає своїх виробників митними механізмами, квотами. Але в перемовинах з Україною Європа пішла на серйозні поступки. Суттєва частина товарів наших аграріїв надходитиме на ринок ЄС за пільговою нульовою ставкою, — наголошує Сергій Кваша.
Кваша: За період роботи робочих груп при підготовці матеріалів до  запровадження зони вільної торгівлі, зокрема, між сектором сіл. г-ва України та сектором аграрним ЄС, відбувалися достатньо складні дискусії з приводу тарифних квот… Ми маємо попередній компроміс по м’ясу яловичини — приблизно 12 тис. т — експорту з України і імпорту в ЄС, свинини приблизно 100 тис. т в рік. М’ясо птиці цифра більша — 300 тис. т. Крім того, по цукру — 30 тис. т, по  пшениці — 850 тис. т в рік з можливістю збільшення цього обсягу протягом наступних 5 років до одного мільйона тонн. Цікавий блок тваринницької продукції ми маємо можливість до експорту з України відповідно до попередніх умов, як я наголошую, молока, вершків та йогуртів — 8 тис. т з попереднім збільшенням до 10 тис. т. Цікава наша позиція по меду. Ми фіксуємо на сьогодні обсяг 5 тис. т з можливим збільшенням за наступних 5 років до 6 тис. т експорту укр. продукції до ЄС. Йдеться про нульові ставки таких мит, або близьких до нуля. Тобто, укр. експортери, зможуть поставляти саме таку кількість продукції за пільговими ставками. Тобто, не тими, які діють для всіх інших учасників світового ринку для ЄС.
КОР: Як ви оцінюєте ці цифри? Вони не високі. Окремі позиції навіть мізерні.
КВАША: Справді. Візьмемо для початку ринок зерна, оскільки він для всіх нас на слуху. Протягом 2012-2013 маркет. року з України до ЄС було експортовано зерна приблизно 8 млн. т. Тобто, це в умовах дії цих тарифів, які є офіційно визначені в ЄС. Укр. пшениця в тому числі і продовольча буде користуватися європейським попитом за межами навіть квот. Тобто, це не значить, що якісь умови підписані, які обмежили ті попередні правила торгівлі. Ні, вони є загальноприйняті в світі відповідно до правил СОТ і будь-який укр. товаровиробник має можливість продавати свою продукцію на європ. ринок відповідно до загальноприйнятних правил. Просто ми говоримо за ту частину, яка буде мати надзвичайно велику пільгу.  Тобто, ми вважаємо, за нашими оцінками — обсяг квот приблизно буде складати 420 млн. євро. Це обсяг всієї продукції, яка виписується в квотах поставки до ЄС.
Утім, лібералізація триватиме і далі, українські товари все активніше заходитимуть на європейський ринок і не лише. Адже європейська прописка покращить імідж, підвищить статус вітчизняної продукції. Відтак, наші товари стануть більш затребуваними. Адже, якщо їх купує Європа з її високими стандартами, значить, вони   якісні. Це стимулюватиме загальний попит на українське, розвиток вітчизняного виробництва, збільшення експорту. Великі компанії, в яких відбулася модернізація, вже давно перейшли на світові стандарти. Решті доведеться підтягуватися. Для цього наші виробники мусять дотримуватися низки вимог, починаючи від екологічних і завершуючи упаковкою та маркуванням. Система контролю в Україні також перейде на євростандарти. І визнане якісним у нас безперешкодно проходитиме на європейський ринок. Коментує Леонід Козаченко.
«Єдиний шлях — запровадження технічних регламентів, які  вимагає ЕС. А це не просто стандарти. Так, як у нас колись був Держстандарт або ГОСТ. Це ланцюжок від поля — до кінцевого споживача. Умови вирощування, умови зберігання, переробки, перевезення, упаковки, маркування… Все це повинно бути прописано в деталях і контролюватися на всіх етапах виробництва і проходження цього ланцюжку. Тому це гарантує більший контроль за якістю продукції і це зменшує, до речі, оте стихійне втручання перевіряючих органів, яке нічого не дає, не впливає на якість продукції, а лише не дає працювати бізнесу. Тобто, це є плюс…  Ми очікуємо збільшення інвестицій в агр. галузь, значне тех. переоснащення харчової промисловості. На це нам потрібно понад 4,5 млрд. євро інвестицій для того, щоб харчова промисловість була сертифікована відповідно з  вимогами ЕС, щоб ми запровадили тех. регламенти на виробництво продовольства. І це дасть можливість нам посилити свою присутність  в інших країнах світу, тому що наша  продукція буде такої ж якості, як європейська. Але доступніша по цінах. І те саме відбудеться на внутрішньому ринку. Наша продукція буде значно кращою по якості, збільшиться її асортимент і ціни будуть стабільними», — зазначив Леонід Козаченко.
Фахівці вже окреслили прогнозні наслідки набрання чинності Угоди про зону вільної торгівлі для України. Зокрема, модернізація виробництва має знизити собівартість нашої продукції щонайменше на 15%. Це означає, що вона стане більш конкурентною. Щорічний приріст ВВП складатиме 6%. Безумовно, цього неможливо досягти без притоку капіталу. Утім, ЄС уже виділив 600 мільйонів євро на модернізацію українського виробництва. Єдине, що стримує інвесторів зараз — відсутність чітких нормативів, правил, корупція, неефективний судовий захист. Є надія, що всі ці недоліки вдасться усунути. Бо ж дієвий захист бізнесу — ще одна суттєва перевага зони вільної торгівлі з ЄС. У чітких, безпечних і зрозумілих правилах гри переконалися українські компанії, які вже тривалий час працюють на європейському ринку. Керівник відомого в Україні агрохолдингу Олексій Вадатурський стверджує, що вітчизняне сільське господарство тільки виграє в умовах зони вільної торгівлі з ЄС, а конкуренція за ринок збуту продукції стане серйозним стимулом для модернізації і розвитку підприємств.
«Я считаю, что украинцы должны быть счастливы и мы в том числе от того, что у нас не будет пошлин, квот на ввоз сельхозпродукции в страны Евросоюза. Наша компания давно уже в ВТО, до того, как Украина подписала документы, и мы давно уже в Евросоюзе. Потому что мы практически живем по тем законам, по тем требованиям и стандартам…. И у нас лабораторное оборудование. Мы все понимаем и все делаем для работы со странами Евросоюза. Поэтому мы первые агитаторы будем. А это значит, что агросектор получит стабильные цены. Увеличиться рынок. Цивилизованный рынок. Конкуренция — это стимул для развития в целом экономики. Тот никогда не будет развиваться, кто рассчитывает вернуться назад. Тебе в любой момент поставят шлагбаум. Цивилизованные, прогнозированные отношения… можно планировать свою экономику. Мы в СНГ уже были и у меня есть опыт работы с российскими компаниями. Я не хочу больше…», — заявив Вадатурський.
Але й мінуси від Угоди про зону вільної торгівлі також будуть. Їх, як стверджують фахівці, небагато, бо переваг від співпраці з Європою значно більше. Експерт Марія Колесник вважає, що певні проблеми можуть виникнути, передусім, на внутрішньому ринку.
«Вони будуть насамперед стосуватися тих компаній, якість продукції яких є трохи нижчою і відповідно собівартість виробництва яких є вищою, ніж середня по Україні. Тобто, компанії, які на сьогодні не встигли впровадити новітні технол… Мова може йти і про молочний сектор, бо в Україні напевно найбільше проблем в цій галузі. І по багатьох позиціях ми програємо європейським компаніям. З одного боку, в Європі  досить суттєве дотування молочної галузі, з іншого —  в них виробництво крупнотоварне, тобто молоко від населення в них взагалі не приймається і поки в нас буде існувати ця проблема, ця соц. складова в молоч. галузі, фактично кінцевому споживачеві в Європі ми не зможемо поставляти свою молоч. продукцію. Якщо звичайно наші переробними зможуть гарантувати, що їх сировина є виключно від агропідприємств, тоді про щось може йти мова. А поки що, на початковому етапі пожвавиться конкуренція на молочному ринку всередині України. Суттєво пожвавиться.
Безумовно, є й ті, хто бачить суцільний негатив від Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС. Окремі політики стверджують, що в Україні зросте безробіття, подорожчають продукти харчування і послуги. Є певні побоювання, зокрема, щодо ймовірної експансії європейської продукції на наш ринок. Таке вторгнення, начебто можливе, бо їхні товари порівняно дешевші через значну підтримку сільського господарства. Утім, українські виробники і за нинішніх умов досить конкурентні. Це навіть дещо лякає тих же фермерів з країн ЄС. Зона вільної торгівлі — насамперед, чесна конкуренція. То ж в Україну не завозитимуть агропродукцію, яка в ЄС дотується. Тотального прориву їхніх товарів на наш ринок не буде, адже на перехідний період до 10-ти років митні бар’єри знижуватимуться поступово», — переконана експерт Марія Колесник.
«Позитивом також є те, що ті товари сільського  господарства, які будуть постачатися власне з Європи на укр. ринки, вони будуть позбавлені дотації. Тобто, експортні субсидії, експортне дотування не буде розповсюджуватися на ті товари, які будуть іти до України. А що стосується укр. продукції, то ми маємо певний перехідний період по ряду позицій до 10 років, де імпортні мита відповідно будуть скорочуватися для постачання на нашу територію інших товарів. Тому наші товаровиробники частково захищені і за цей період вони повинні повністю модернізувати та  переобладнати свої виробництва для того щоб покращити якість і відповідно конкурентність своєї продукції. В той же час є багато підгалузей агросектора, які на сьогодні вже достатньо розвинені, вже на тому рівні, що зацікавлені у зовнішніх ринках, вони не бояться жодної конкуренції на внутрішньому рину, ну, як приклад — це кондититерська галузь, виробники мяса птиці. Навіть вже польські товаровиробники бють на сполох, що вони будуть фактично пасти задніх у порівнянні з укр. продукцією. Що вона є якіснішою і дешевшою. А вони є менш конкурентними, власне, на своєму ринку», — продовжила експерт.
Ще один острах стосується дрібних господарств, селян-одноосібників. Мовляв, співпраця з ЄС вигідна лише для потужних агрохолдингів, а невеликі господарства не витримають конкуренції. Очевидно, це не зовсім так, адже в Європі успішні і фермерські господарства, і сільські кооперативи. Їхня діяльність також відповідає всім необхідним нормам, а виготовлена ними продукція якісна. Аби сприяти своїм товаровиробникам, Україна долучилася до європейської програми розвитку сільських територій і кооперативів на селі, яка передбачає, зокрема, технічну і фінансову допомогу селянам. Самі ж фермери європейськими перспективами не налякані. Кажуть, їхнє молоко навіть смачніше і корисніше, ніж від корів з альпійських пасовищ. Фермер з Київщини Григорій Наконечний переконаний, що його молочка складе серйозну конкуренцію сировині з Євросоюзу.
Наконечний: Скажу прямо, відверто і впевнено — ми абсолютно нічого не втрачаємо.  Ми ж стараємося, щоб молоко йшло до споживача екологічно чисте, щоб було не забруднене. Кожен господар, який хоче продати свою продукцію — сам собі не буде ворогом. Він хоче навпаки зробити так, щоб його продукція була оцінена споживачем. Наша продукція може бути конкурентною.  В мене були гості із Швеції. 22 чоловіки. Професори, фермери. І коли вони покуштували нашу продукцію — вони були вражені якістю. Оце перший показник. Отаку продукцію ми чекаємо в нас, в Європі, — кажуть. Вони самі нас запрошують.
КОР. Тобто зона вільної торгівлі вас не лякає…
НАКОНЕЧНИЙ. Абсолютно. Я настільки настроєний оптимістично. Я думаю, що боятися європейських стандартів ми не повинні.
Керівник господарства, що в Балтському районі на Одещині, Михайло Лазаренко також доволі оптимістично оцінює ухвалення Угоди щодо зони вільної торгівлі з ЄС. Він переконаний, що від цього українські аграрії лише виграють. Адже від скасування мит  подешевшають і техніка, і насіння, й інші необхідні товари.
«Ціни на насіння і засоби захисту повинні бути дешевшими. Ми навіть зможемо в них напряму купувати. Друге питання. Ця ж техніка європейська. Вона для нас також  стане дешевшою. Не буде таких мит і націнки. В цьому ми повинні виграти. А нас нічого не лякає, тому що ми і так всю свою продукцію експортуємо. Продаємо по Дунаю і в Європу. Тобто, вони будуть ближче до нас, а ми ближче до них. В Росію ми практично нічого не експортуємо» — зазначив Лазаренко.
Отже,  вже наступного року  може набрати чинності угода про зону вільної торгівлі з ЄС. Для  вітчизняного сільського господарства  це означає не лише об’ємний, платоспроможний, і головне стабільний цивілізований європейський  ринок для збуту своєї продукції, але й можливість залучення  іноземних  інвестицій, та модернізації виробництва.  Зрозуміло, що лише підписати документ – замало. Зусилля і робота потрібні колосальні, але результат того вартує. Наш виробник  суттєво поліпшить якість своєї продукції і знайде нові ринки збуту, а споживач купуватиме якісніші, при цьому іноді навіть дешевші, європейські товари.  Міністр аграрної політики Микола Присяжнюк нещодавно заявив , що початковий ефект від скасування мит з боку ЄС  забезпечить додаткові надходження від експорту української сільгосппродукції щонайменше 4 мільярди гривень. І це лише початок.
В’ячеслав Козак, для “Вероятно»

Сюжет дня

Парнерская программа

Голосование

Могут ли высокие тарифы на коммунальные услуги привести к социальным бунтам в Украине?

View Results

Загрузка ... Загрузка ...
 `