культура » 

Вітряк отримує нові крила або прогулянка у Музеї в Пирогові

Вітряк отримує нові крила  або прогулянка у Музеї в Пирогові

Поринути в архаїчну Україну можна не покидаючи Києва. Достатньо дістатися Нацмузею в Пирогові. Тут є можливість відпочити на природі і  отримати незабутні враження, знайомлячись з нашою давньою історією.

Про Музей у Пирогові всі чули і майже  всі там були.

В останні два роки музей почав змінювати своє обличчя:  відреставровані тини, побілені хати, зачищені хащі. Але й зараз видніються провалині дахи, поламані крила вітряків. Музею майже 45 років – більшість об’єктів мають дуже поважний вік і потребують особливої уваги. Треба залучати меценатів, спонсорів – державного фінансування не вистачає.

Генеральний директор Національного музею народної архітектури та побуту  України Дмитро Заруба під час зустрічі показав останні надбання музею.

На головній вулиці музею, та що веде до Співочого поля, нас зустріло  охайне село з білими хатками, вишнями-черешнями, калиною та свіжосплетеними тинами.

Майже біля кожної хатинки стоять майстри, які показують свої вироби і  вчать всіх бажаючих народному ремеслу. Люблять дітлахи дивитися як крутиться гончарне коло, а з нього виростає дивовижний виріб: чи то глечик, чи то миска, а з кукурудзи плетуть диво-дивне.

Ось сільський майдан з церковно-приходською школою, церквою та управою.

Довгий час управа стояла замкненою. І нарешті вона відкрила свої двері, а там: в одній половині виставки, в іншій – гостинна прабабусина  світлиця, куди може зайти і відчути ауру сільської оселі: біла вимазана піч, дерев’яний диван, мальована скриня і безліч рушників – окраса кожної української хати. А головне – тут можна все зблизька роздивитися, посидіти на лавах та доторкнутися до реманенту. Всі ці експонати надали майстри, які співпрацюють з музеєм.

Досить вдалий маркетинговий хід: адже не в кожну музейну хату можна зайти всередину  приміщення.

— Зазвичай інтер’єр роздивляються лише через одвірок — за музейними законами перетинати огородження в хатах суворо забороняється, — розказує директор музею. — За цим прискіпливо приглядають музейні доглядачі.  Інколи навіть сварки виникають між музейними робітниками та відвідувачами. Ось і вирішили цю дилему: зайшов до хати, все роздивився  і пішов далі по музею.

Ще один вдалий хід – на території музею створили міні-зоопарк. Зараз це найулюбленіший майданчик малечі. Вони похапцем пробігають по селу і тягнуть батьків  до зоопарку.

В зоопарку живуть свійські  тварини: вівці, кози, кролі, свині.  Маленькі творіння, які залюбки спілкуються з людьми за невелике пригощання.

— Ми вирішили провести еколого-освітню програму «Розмаїття Півдня України». Я сам з Дніпропетровська і пам’ятаю як нас, школярів, возили до Асканії-Нова. Мене вразило велика кількість екзотичних тварин, які проживають в наших степах. Виявляється, їх  завезли  в Таврійські степи ще в середині 19 століття – тоді була мода розводити у себе незвичайних тварин.   Під музейну програму знайшлися партнери, які допомогли втілити проект —  Ясногородська  страусина ферма.

Програма вдалась – не тільки діти, але й дорослі залюбки заходять в зоопарк. Тут всі знову стають дітьми , – усміхається Дмитро Заруба.

— Але наше гордість – вітряк з  с.Кудряве Охтирського району Сумської області, який відремонтували в цьому році. Аби вітряк отримав крила, прийшлось залучати спонсорів, вкладати особисті кошти. Це унікальний вітряк з восьма крилами. Такі вітряки дуже рідко зустрічалися в Україні. Він довгий час знаходився  в аварійному стані – прийшлось його розбирати майже до фундаменту.   В музеї багато вітряків, які потребують ремонту,  але вибір впав саме на нього — він знаходиться біля активної зони, Співочого поля. В наших планах запустити цей вітряк, молоти  зерно і випікати музейні пироги.

Музей помітно змінюється, чепуриться. Збільшили і облаштували зони відпочинку в рекреаційних зонах, зробили вказівники і змінили схему-карту на вхідній групі. Дали нове життя старим експонатам.

Цілих 33 роки  майже на землі лежав Дуб Перуна. І ось його підняли на свято Івана Купала. Дмитро Заруба дуже ризикував, коли вирішив повернути символу колишню велич. Знайшли спонсора, розробили сміливий проект. Піднесли Дуб Перуна на спеціальній конструкції, що чимось нагадує стартовий майданчик космодрому. Київ отримав унікальний туристичний об’єкт! До цієї стародавньої пам’ятки Давньоруської доби почалося мало не паломництво! Туристи з багатьох країн спеціально їдуть у Пирогів, аби побачити тисячолітнє ритуальне дерево, яке дивом збереглося до наших днів

Завдяки ентузіазму енергійного директора Дмитра Заруби, заклад ожив. Тут не бояться експериментувати, шукають нові форми з відвідувачами, залучають партнерів до роботи в музеї. Музейні програми розраховані  на відвідувачів різних вікових груп. В результаті тут цікаво всім: і дітлахам, і студентам, і молодим батькам, і бабусям…

— Ми вчимося у наших закордонних колег. В світовій практиці музеї просто неба – це живий організм з постійними атракціями. Але й не забуваємо й про нашу українську спадщину, вивчаємо історію, зберігаємо та популяризуємо   національне надбання, — поділився Дмитро Заруба під час прогулянки по музею.

Цікава деталь. Вірніше детектив. Митники перехопили старовинний дерев’яний будинок, який бізнесмени намагалися вивезти кудись у Європу. Його розібрали, можливо, плануючи знову скласти десь у Альпах, відкривши кабачок-музейчик, заманюючи туриста. В Європі автентичних дерев’яних будівель дуже мало.

Можливо, у Пирогові з’явиться щось нове… Якщо все вдало для музею закінчиться, знайдеться необхідна документація (цим нині переймається СБУ), майстри зможуть ту будівлю зібрати…

Почалася примхлива осінь. Попереду теплі пригожі дні. Поки є можливість, приїдьте до найбільшого скансену Європи! Нам є чим пишатися і що показати!

Віктор Тригуб, для «Вероятно»

Сюжет дня

Парнерская программа

Голосование

Могут ли высокие тарифы на коммунальные услуги привести к социальным бунтам в Украине?

View Results

Загрузка ... Загрузка ...
 `