Политика » Украинский бомонд » 

Реінтеграція Донбасу: чому про це заговорили зараз?

Реінтеграція Донбасу: чому про це заговорили зараз?

Президент Петро Порошенко оголосив про план реінтеграції непідконтрольних Києву районів Донбасу. Відбуватиметься вона, за словами глави держави, за спеціальним законом.

Чому саме зараз на Банковій вирішили заговорити про практичні кроки для відновлення контролю над «окремими районами Донецької і Луганської областей» — в огляді ВВС Україна.

 

Відповідно до Мінська?

«За моїм дорученням було розроблено проект законодавчого акту, який називається «Про реінтеграцію окупованих територій Донбасу». Він охоплює низку заходів і кроків, які треба буде здійснити для забезпечення реінтеграції», — анонсував 14 червня Петро Порошенко.

Деталей того, яким саме він бачить возз’єднання України з непідконтрольними районами, президент поки що не розкривав. Але запевнив, що процес базуватиметься на Мінських угодах.

Image captionПорошенко і Турчинов майже синхронно анонсували законопроект про возз’єднання України з непідконтрольними районами Донабсу. Щоправда, президент говорить про «реінтеграцію», а секретар РНБО — «відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями»

Ще раніше цієї теми торкнувся секретар РНБО Олександр Турчинов. Щоправда, він анонсував закон не про «реінтеграцію», а «відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями».

За словами пана Турчинова, відновлення суверенітету відбуватиметься паралельно з переформатуванням АТО. Що означатиме її заміну на більш структурований процес, де президент матиме ширші повноваження щодо силовиків.

Петро Порошенко на це поспішив запевнити, що мова не йде про запровадження воєнного стану.

Чому зараз?

Image captionПеретин лінії розмежування — одне з важливих питань для місцевого населення та гуманітарних організацій

Коли саме законопроект буде подано до Верховної Ради, глава держави не розповів.

До кінця сесії залишилося лише два пленарних тижні. Після чого парламент не збиратиметься до осені.

Експерти відзначають кілька причин нинішніх реінтеграційних ініціатив Банкової.

Перший — внутрішньополітичний. Наразі у парламенті зареєстровано одразу кілька законопроектів, які мають на меті врегулювати статус підконтрольних сепаратистам територій у відносинах з Києвом.

Image captionСвої ідеї щодо статусу непідконтрольних територій вже оформили в законопроекти Оксана Сироїд (у співавторстві) та Мустафа Найєм

Першу з ініціатив подала віце-спікер Оксана Сироїд, іншу — Мустафа Найєм.

Обидва документи мають розділ «Обов’язки Російської Федерації в межах тимчасово окупованої території як держави-окупанта».

Там автори покладають на Москву обов’язок піклуватися про населення «республік» та дбати про інфраструктуру цих районів.

Також слід відзначити, що під «тимчасово окупованими територіями» і Оксана Сироїд, і Мустафа Найєм мають на увазі не лише частину Донбасу, а й Крим. Петро Порошенко ж про анексований півострів у контексті майбутнього законопроекту не згадував.

Росія відкидає звинувачення Києва в окупації кількох районів Донеччини і Луганщини, а також вважає легітимним приєднання Криму до складу РФ.

«Ці законопроекти вступають у пряме протиріччя з Мінськими домовленостями щодо визначення статусу цих територій і фактично віддають їх під юрисдикцію РФ, адже там є норма, що Росія має нести відповідальність за ситуацію на цих територіях», — розповідає ВВС Україна політолог Володимир Фесенко.

«За Мінськими угодами ці території тимчасово неконтрольовані Києвом, але відповідальність покладена на Україну. Росія ж їх не визнає своєю територією», — додає інший політичний експерт Вадим Карасьов.

Таким чином, на думку політологів, Адміністрація президента підготувала свою альтернативу депутатським пропозиціям щодо Донбасу.

«Київ не може сам відмовитися від Мінських домовленостей, тим більше першим. Україна тоді б дуже підіграла Росії», — пояснює Володимир Фесенко.

Експерти також звертають увагу на різницю у термінології.

«Одна справа, коли ми говоримо про «окуповані території» — це значить, що вони певний час ще будуть під окупацією іншої країні і повернути їх можна у якійсь перспективі. А президент говорить про «реінтеграцію» — процес, який потрібно вже сьогодні роботи. Тут є важливі нюанси політичної риторики», — наголошує Вадим Карасьов.

Зовнішні причини

Image captionВзимку Кремль заявив про тимчасове визнання документів, виданий у «ДНР» та «ЛНР»

Іншими фактором, який підштовхнув Банкову до заяв про реінтеграцію, може бути зовнішня політика.

Зокрема, як відзначає Вадим Карасьов, мова йде про очікувану зустріч Петра Порошнка з президентом США Дональдом Трампом, а також заяву американського держсекретаря Рекса Тіллерсона про можливу угоду між Києвом і Москвою поза Мінськими угодами.

Політолог додає, що вплинути тут може і ймовірна спроба нового президента Франції Еммануеля Макрона активізувати переговори у «нормандському форматі».

Володимир Фесенко вважає, що тези Києва про реінтеграцію з непідконтрольним районами Донбасу є ще й реакцією на дії Кремля, який взимку визнав документи «республік».

«Одна з причин — те, що Росія почала інтегрувати ці території. Включати їх до складу РФ ніхто не буде, але непряма інтеграція відбувається. Тому Україні потрібно на це відреагувати законодавчо», — пояснює експерт.

Стратегія

Image captionПро деталі президентської ініціативи говорити зарано, відзначають експерти

Якою саме буде президентська стратегія реінтеграції Донбасу, наразі прогнозувати важко. Законопроект знаходиться на стадії розробки.

Утім, і Петро Порошенко, і Олександр Турчинов пообіцяли, що до цього залучать експертів і депутатів.

Володимир Фесенко вважає, що у підсумку до парламенту внесуть загальну стратегію реінтеграції лише з окремими її деталями.

Можна припустити, що мова йтиме про формальний статус непідконтрольних територій і людей там, гарантії для населення, перетину лінії розмежування тощо.

«Детально розповідати про стратегію — це розкривати свої карти перед ворогом… У подібних конфліктах ніяких публічних стратегій не було ні у Китаю щодо Тайваню, ні у Південної Кореї щодо КНДР, ні у Аденауера щодо Східної Німеччини», — каже політолог.

Він сумнівається, що проголосувати законопроект встигнуть до 14 липня — останнього сесійного дня влітку.

«Багато питань треба буде вирішити за два останніх пленарних тижня. Там є і кадрові питання, і медична, і пенсійна реформа».

Парнерская программа


Мнение

Поддерживаете ли Вы введение визового режима с Россией?

View Results

Загрузка ... Загрузка ...


 `