Политика » политическое рандеву » 

Микола Оніщук: «Новий КПК – це документ нового покоління..»

Микола Оніщук: «Новий КПК – це документ нового покоління..»


Микола Оніщук — колишній міністр юстиції України. На сьогоднішній день він керує Інститутом правової політики та входить до складу Конституційної Асамблеї.

В 2010 р. він захистив дисертацію на здобуття ступеня доктора юридичних наук «Конституційні основи референдної демократії в Україні».

Для Всеукраїнського аналітичного сайту новин «Вероятно» Микола Васильович погодився дати ексклюзивне інтерв’ю та проаналізувати 10-місячну роботу Кримінально-процесуального кодексу України.  

Миколо Васильовичу, 10 місяців країна живе за новими правилами КПК. Чи вдалося до них адаптуватися суддям, юристам та правоохоронним органам?

Реформування кримінально-процесуального законодавства було одним із зобов’язань України перед Радою Європи. Метою таких кардинальних змін є гуманізація кримінального процесу та забезпечення процесуальної рівності сторін, захист прав та свобод громадян, гарантія недоторканності людини. Нова система кримінального процесу є багатокомпозитною, вона увібрала в себе елементи трансатлантичної та континентальної системи права.

За цілою низкою показників, новий КПК покращив ситуацію. В ньому закладені нові, більш вдалі та більш гуманні процедури щодо заходів забезпечення і, зокрема, тримання під вартою. Можна із впевненістю сказати, що нині кількість заарештованих скоротилася в рази, оскільки все частіше використовується грошова застава та домашній арешт. Окрім того, така міра запобіжного заходу — як арешт, практично не застосовується до громадян, які вчинили економічні злочини.

Новий КПК краще захищає інтереси потерпілого, який став повноцінною фігурою кримінального впровадження із відповідними процесуальними правами. Ліквідована практика направлення кримінальних справ до дорослідування. Це означає, що підозрювані більше не будуть неправомірно утримуватися під вартою лише з тих причин, що слідство було проведено неякісно та не змогло у відведені законом термін зібрати належні докази для обвинувачення особи. Також встановлений термін розслідування, який унеможливлює розслідування кримінальних справ роками. Очікується також, що відкриється більш широкий шлях для виправдальних вироків, в т.ч. через застосування суду присяжних.

Новий КПК надає кращі можливості для збирання доказів невинуватості особи, включаючи самостійне визначення кола свідків захисту, збирання доказів невинуватості, в т.ч. проведення експертиз на вимогу обвинуваченої особи. На законодавчому рівні врегульоване питання негласних слідчих дій (прослуховування, відеозйомка, стеження). Хочу нагадати, що Україна часто критикувалася з цього приводу правозахисними інституціями.

Втім, залишається чимало невирішених та не повною мірою вдало реалізованих процесуальних новел: забезпечення процесуальної рівності сторін, ведення єдиного реєстру кримінальних розслідувань. В той же час, варто мати на увазі, що новий КПК розрахований на реформу всієї системи кримінального переслідування. За новою доктриною, кримінально-карана діяльність поділятиметься на злочини та на проступки. До речі, за останніми громадяни не можуть триматись під вартою, не можуть позбавлятись волі та до них не застосовуватиметься судимість. На мій погляд, більше 100 видів правопорушень можуть бути виведеними із сфери регулювання кримінального кодексу та означені саме як кримінальні поступки.

Перехідні положення КПК передбачають утворення незалежного спеціалізованого органу – Національного бюро розслідувань. Але поки не визначені чітки часові рамки його створення, хоча відповідний проект вже підготовлений.

Новий КПК передбачає позбавлення прокуратури функцій проведення розслідування, натомість зосереджує її на процесуальному контролі та керівництві слідством.

Ви професійний юрист. Як оцінюєте цей КПК, наскільки він є проєвропейським? І чи є демократичнішим за попередній?

Поза всяким сумнівом це документ нового покоління. Не бачу сенсу його порівнювати із радянським КПК зразка 1961 року. Хоча чимало співробітників кримінальної юстиції та досудового розслідування залишаються прихильниками жорстких та малогуманних механізмів.

Цей закон має змінити психологію та ментальність людей. І насамперед  рівень правової культури тих, хто застосовує закон, націлити їх на гуманізацію кримінального процесу та відданість принципам верховенства права. З точки зору своєї нормативності та принципів, він не поступається сучасним зразкам кримінально-процесуального законодавства європейських країн, хоч практика його застосування сьогодні ще не досягла європейських стандартів.

З якими підводними каміннями доводиться стикатися?

Спочатку складнощі виникали у зв’язку з функціонуванням реєстру досудових розслідувань та процесуальними строками щодо виконання певних слідчих дій. Стосовно ж громадян, новий КПК вводить нову процедуру оголошення про підозру, з якої власне і пов`язується можливість захисту.

За цим законом, представники слідчих органів зобов’язані провести якісне та повне розслідування скоєного злочину в визначені законом строки. І дуже важливо, аби в суспільстві було розуміння, що кожна особа, яка вчинила злочин не зможе уникнути відповідальності та має понести законне  покарання.

Які, на Вашу думку, до КПК треба ще внести зміни та доопрацювання?

Потрібний хоча б рік, аби статистично узагальнити вади від його застосування та для усування недоліків цього документу.

Важливо врахувати його оцінку з боку правозахисної та адвокатської спільноти. Таким чином, в перших місяцях наступного року можна буде говорити про проблемні місця в КПК, які виявилися під час застосування на практиці. Переконаний, що з боку усіх зацікавлених суб’єктів — правозахисних організацій, адвокатури, прокуратури, судової та кримінальної юстиції такі пропозиції та законодавчі ініціативи будуть незабаром надходити.

Микола Оніщук Які потрібно прийняти ще закони та кодекси для успішного завершення реформування всієї юстиціарної сфери?

Не менш важливим є те, наскільки відносини у сфері діяльності правоохоронних органів будуть прозорими, доступними для громадського та суспільного контролю. Для успішного застосування нового КПК необхідна комплексна реформа юстиціарної сфери. Деякі кроки вже здійснені: ухвалений Закон України «Про адвокатуру», Закон України «Про безоплатну правову допомогу»… Чекаємо на ухвалення нових Законів України «Про прокуратуру» (це також головна вимога ЕС в питаннях асоційованого членства), «Про органи досудового розслідування» та нового закону «Про міліцію».

Реформа може вважатися цілісною та комплексною лише за умов ухвалення вище згаданих законів. Вони мають відповідати принципам верховенства права, підвищувати ефективність суспільного та парламентського контролю за діяльністю правоохоронних органів та органами спеціальної юрисдикції (служби зовнішньої розвідки, СБУ).

Зараз багато говорять про реформу в сфері правоохоронних органів. Наскільки країна готова до перейменування міліції в поліцію? І з чого треба починати?

За досвідом нашої сусідки – Російської Федерації саме перейменування є найпростішим хоч і вартісним. Значно складніше змінити саму суть, підходи до роботи, ментальність та правову свідомість тих, хто носитиме форму правоохоронців.

Міліціонер, як відомо, це представник народу. Невипадково, що міліція охороняла соціалістичну власність та ідеологічні підвалини країни — комуністичну та соціалістичну ідеологію.

А поліція – це орган, який зобов’язаний боронити суспільний правопорядок, захищати правила суспільної поведінки і права людини. Вона має чітко визначений правовий стандарт своєї діяльності і є позбавленою ідеологічного та політичного навантаження. Її призначення полягає у забезпеченні верховенства права через ефективне розслідування скоєних правопорушень та забезпечення правопорядку.

Зараз чимало в Україні говорять про продажні та корупційні суди. Чи справді політики можуть впливати на рішення судів? Що потрібно робити, аби докорінно змінити цей негативний імідж?

За останній час ситуація з корупцією в судах навіть погіршилася. Суди є залежними від політичних ешелонів влади, від впливових людей, які представляють інтереси фінансово-бізнесових кланів. Звичайно, ситуація є більш-менш прийнятною в судах низового рівня, насамперед сільських районів, де немає конфлікту інтересів впливових людей. Проте, коли мова йде про політично чи то бізнесово-резонансні справи, то тут маємо констатувати упередженість судів, включаючи таке явище як політична самоцензура. В столичних судах відчувається побоювання суддів від сторони, яка здатна вплинути на кар’єру чи благополуччя того чи іншого судді. Хоча останнім часом система підбору суддів стала більш об’єктивованою та неупередженою.

Нині очікування з покращенням ситуації пов’язуються із внесенням змін до Конституції. Нагадаю, що в середині липня, Президент України запропонував Верховній Раді України внести зміни до Основного Закону в розділі «Правосуддя». На мою думку, вони містять цілу низку норм, які можуть позитивно вплинути на стан правосуддя в країні, підвищити рівень довіри громадян до судів та суддівської системи вцілому.

Зокрема, цей законопроект передбачає позбавлення парламенту політичного представництва в Вищій раді юстиції, права на призначення ним суддів, надання згоди на їх затримання, арешт. За цими ініціативами, створення та ліквідація судів відбуватиметься не указами Президента,  як це було раніше, а лише законом. Також запропоновано змінити віковий ценз судді з 25 до 30 років.

Безперечно, все це має підвищити якість роботи правосуддя та повернути довіру громадян до цього важливого інституту контролю влади.

Розмовляв Володимир Малінін

Сюжет дня

Парнерская программа

Loading...

Голосование

Могут ли высокие тарифы на коммунальные услуги привести к социальным бунтам в Украине?

View Results

Загрузка ... Загрузка ...
 `