Политика » политическое рандеву » 

Андрій Табалов: Величезна помилка будь-якої держави — концентрувати владу і бізнес в одному місті

Виборність губернаторів, передача повноважень на місця, а також більша самостійність регіонів. Переважно такі тези ми чули про децентралізацію влади. На тому, що дана реформа потрібна і буде проведена в Україні за «польським сценарієм» у своїй промові під час інаугурації наголосив Президент України Петро Порошенко. Залишається одне з головних питань: коли ці наміри буде втілено в життя? І що саме означиме децентралізація влади для місцевої громади? Про це ми говорили в інтерв’ю із народним депутатом України Андрієм Табаловим.
Губернатор повинен очолити облраду
— Пане Андрію, що ви думаєте стосовно ідеї виборності губернаторів і ліквідації облдержадміністрацій?
Однозначно, виборність губернаторів потрібна. А от чи будуть це вибори народні або вибори депутатами облради — це питання дискусійні. Тобто, у першому випадку це достатньо дорого. Як мінімум потрібно друкувати бюлетні, сама організація виборів — це доволі витратна процедура. З іншого боку, голосування за кандидатуру губернатора депутатами облради містить інший ризик. Наприклад, в Кіровоградській області при існуючому складі облради, де більшість депутатів колишні та діючі «регіонали», цього робити просто не можна. Зрозуміло, кого в цьому разі оберуть губернатором. Тому, якщо йти таким шляхом, то тільки після проведення місцевих виборів — новим складом облради.
Згоден із тим, що облдержадміністрації однозначно повинні бути ліквідовані. А керувати областю повинні виконавчі комітети при обласній раді, яку відповідно очолює губернатор. Така структура влади більш проста і не містить дублюючих функцій.
— В разі ліквідації облдержадміністрацій місцевих чиновників, які там працюють, може бути звільнено?
Скорочення штатів вже йде і пов’язане із скороченням витрат в першу чергу. Я думаю, частину чиновників буде звільнено. А ті, хто добре себе зарекомендував, хто має гарну репутацію, підуть на роботу до виконкомів при облрадах, якщо їх запросять депутати.
— На вашу думку, як можна уникнути маніпуляцій під час обрання губернаторів? Адже і в першому, і в другому випадку є ризик того, що може бути обрано «потрібного» губернатора, а не того, кого хотіли бачити люди?
Маніпуляції можуть бути в обох випадках. Для того, щоб їх уникнути, громадськість обов’язково повинна мати важелі впливу на цей процес. В якому вигляді: проводити громадські слухання стосовно кандидатур губернатора, або ж опитування громадської думки на етапі відбору кандидатів на посаду губернатора.
Друге – представники громадськості повинні мати вільний доступ до рішень, а також примати участь у засіданнях органів місцевої влади. Це забезпечить відкритість рішень виконкомів. Громадські слухання та обговорення потрібно повернути у формат дієвих заходів, а не декларативних, як це часто буває зараз.
Також на законодавчому рівні обов’язково потрібно передбачити механізм відкликання депутатів місцевих рад, механізм імпічменту мера та губернатора.
— Чи потрібен залишитись хоч якийсь елемент контролю за ситуацією на місцях з боку Києва?
Так, по деяких моментах. Питання розподілу земель, власності, приватизації, управління комунальними підприємствами, я вважаю, це питання місцевого рівня. Одразу скажу, що я не виключаю, що в цих сферах можуть бути спроби зловживань, вони і зараз є при значно менших повноваженнях місцевої влади. Для того, щоб не було такої «спокуси», повинно бути запроваджено кілька ступенів контролю. Окрім громадського, про який я говорив раніше, а також механізму імпічменту, функцію контролю повинні виковувати органи прокуратури. З можливістю ініціювати переобрання, наприклад, губернатора і зняття з посади. В іншому разі ми можемо отримати своїх «імператорів» на місцях.
Але все це поки що в планах. Для введення реформи в дію потрібно ухвалити зміни до Конституції. Але вони досі не внесені до Верховної Ради! Хотів би також зазначити, що прийняття змін до Конституції – це тривалий процес, і вони можуть бути втілені в життя не раніше, ніж через півроку. Ми втрачаємо час. А от змінити систему фінансування регіонів можна робити хоч зараз. Для цього потрібно внести зміни до Бюджетного кодексу України.
— Так, поговоримо про фінансування регіонів. Місцевим бюджетам традиційно не вистачає коштів. Як і чи допоможе змінити це реформа із децентралізації влади, які ваші ідеї з цього приводу?
Децентралізація – це перш за все велика робота із перерозподілу системи сплати податків в Україні. Чому фактично всі органи місцевої влади чекають на реформу? Вони сподіваються на збільшення фінансування своїх регіонів.
В ідеалі децентралізація повинна виглядати таким чином: всі місцеві податки, а також частина загальнодержавних податків залишаються на місцях. І лише невелика частина відраховується до державного бюджету, на утримання органів центральної влади. Бо якщо віддати повноваження і не «підкріпити» їх грошима – реформа буде марною. Зараз частину місцевих податків віддають до державного бюджету. Наприклад, Кіровоград віддає близько 25% надходжень, а це майже 100 мільйонів гривень.
Після того, як буде прийнято рішення про те, що 100% місцевих податків залишаються на місцях, потрібен буде певний перехідний період – півроку, рік. Під час якого кожна область, місто, муніципалітет побачить реальну картину доходів і витрат, і все одно, я думаю, побачать дефіцит бюджету. Відповідно потрібно буде вирішувати, як його перекривати. Тому що зараз в Україні лише 5 областей можуть прожити за рахунок власних надходжень, і навіть частину віддають на Київ. Якщо 100% місцевих податків буде залишатись на місцях, кількість таких областей збільшиться до 10-15, але все одно не всі області зможуть забезпечувати себе самостійно.
Податки великих компаній – до місцевих бюджетів
— І ось тут починається найцікавіше: як і чим перекривати дефіцит? І скільки, на вашу думку, повинні віддавати регіони до державного бюджету?
Перше — всі великі компанії повинні мати представництва в області, в регіонах, і сплачувати податки в регіонах. Це могло б допомогти збалансувати місцеві бюджети. Поясню: в Україні є маса великих підприємств, як, наприклад, «Керн» в Кіровограді. Ці компанії зареєстровані в Києві і сплачують податки в Києві: податок на прибуток, податок на додану вартість. У той же час в Кіровограді мають виробничі потужності. Так само як і компанія «Велта», яка розробляє надра Кіровоградщини, а сплачує більшість податків за місцем реєстрації – у Дніпропетровську. Тобто, реєструйте підприємство тут, і сплачуйте податки на території області. Але я думаю, якщо це питання вирішити, то, наприклад, Кіровоградська область і не буде дотаційною.
Завдання законодавців в цьому разі — спростити процедуру перереєстрації підприємства, зараз вона є достатньо тривалою.
Взагалі, в ідеалі, я вважаю, що податки повинні залишатися на місцях, а якась частина податку на прибуток або ПДВ повинна йти на центральний рівень. Тому що там є питання відшкодування ПДВ у разі експортної діяльності, а також потрібні витрати для утримання державного апарату. Також до державного бюджету повинні надходити кошти від сплати акцизів та мита. Тому що мита — це кордон, Кіровограду з цим не пощастило (посміхається – ред.), ми в самому центрі України, не поруч із кордоном, нас це не торкнулося б.
— Одразу виникає питання: а чи сподобається це Києву, що великі компанії будуть платити гроші не в бюджет столиці, а в регіони, за місцем розташування виробництв, як ви кажете?
Ну звичайно, Київ може поставитися до цього негативно. Але з іншого боку останні роки занадто багато уваги приділялося столиці. Сьогодні кияни отримали те, що хотіли: нового мера, своє самоврядування. Тепер треба подбати і про інші регіони.
Величезна помилка будь-якої держави — це концентрувати владу і бізнес в одному місті. Такої практики немає в жодній розвиненій країні. Що таке, наприклад, Берлін для Німеччини? Це столиця, але далеко не найбагатше місто країни. Там значно багатшими є столиці земель: Мюнхен, Франкфурт. Те ж саме стосується Італії. Рим — це бідне місто, а процвітають там Мілан та інші міста на півночі країни. Те ж стосується США, Вашингтон — це столиця, але не промислове розвинене місто, не бізнес-центр. Таким шляхом повинна піти й Україна.
Тобто немає нічого такого в Києві надприродного, чого не може бути в Дніпропетровську, Харкові, Кіровограді. Треба будувати регіональні центри, забезпечувати інфраструктуру в регіонах. Тоді і бізнес буде знаходитись в регіонах, і не буде відчувати ніякого дискомфорту.
— Повертаючись до теми економіки. Грошей більше у нас поки найближчим часом не стане, навіть якщо їх почати ділити по-іншому. Які ще є джерела для збільшення фінансування регіонів?
Наша основна проблема — це здорожчання комунальних тарифів у зв’язку з тим, що ми беремо кредити МВФ, і маємо певні зобов’язання проводити реформи. Але у населення немає можливості платити ці тарифи. Ось тут починає працювати механізм підтримки незахищених верств населення, субсидії з оплати комунальних послуг. Це робить Кабмін з державного бюджету. Тобто, місцеві бюджети за нинішніх можливостей фінансування цього ніяк робити не можуть. Податків там ледве вистачає на виплату захищених статей – зарплату та енергоносії. Тому, найголовніша реформа в Україні повинна полягати в енергетичній сфері. Впровадження програм із енергозбереження, і як наслідок зменшення споживання газу комунальними структурами, ТКЕ дозволить суттєво знизити витрати місцевих бюджетів на енергоносії. І відповідно вивільнить додаткові кошти на потреби місцевої громади.
— Якщо говорити про строки реалізації реформи із децентралізації влади, коли, на вашу думку, потрібно її починати і скільки часу вона може зайняти?
Реформу потрібно починати вже зараз, потрібно проводити круглі столи в регіонах, виробити пропозиції від кожної області. У нас є віце-прем’єр Володимир Гройсман, який зараз курує питання регіонального розвитку. Робочі групи із цього питання повинні бути не тільки на центральному рівні, а й в кожному регіоні. Такі заходи я готовий ініціювати і в Кіровограді. Щоб разом із місцевими депутатами ми могли зібратись і обговорити, порахувати рівень доходів і витрат, які матиме область у випадку втілення намірів із децентралізації влади. Тому що не може бути єдиного рішення для всієї країни. Напрацювати конкретні законодавчі пропозиції і направити їх на розгляд Кабміну. У кожного регіону є своя специфіка, і те, що добре у Вінниці, не обов’язково може бути добрим для Донецьку. Повинен бути діалог, і саме спільна робота зможе робити реформу дійсно ефективною.

 

Спілкувалася Анастасія Панюкова, для «Вероятно»

Сюжет дня

Парнерская программа

Голосование

Могут ли высокие тарифы на коммунальные услуги привести к социальным бунтам в Украине?

View Results

Загрузка ... Загрузка ...
 `