Знесення пам’ятників Марксу в Україні незаконне

Сьогодні в інтернеті надзвичайно популярними є матеріали типу «20 фактів про…», які дають можливість пробігтися «галопом по Європах» або «коснуться ко всему слегка с ученым видом знатока». Враховуючи непересічність події – 200-річчя з дня народження Карла Маркса – ми пропонуємо свої «25 фактів про Карла Маркса».

1. Предки Карла Маркса по батьківській лінії походять з нинішньої України. Бабця Карла Маркса, Єва Мозес Львув, походила з родини львівських євреїв і перебралася до німецького Тріру, правдоподібно, в часи австрійської імператриці Марії-Терезії, яка не відзначалася лояльним ставленням до євреїв. Середньовічні метрики вказують, що серед предків Маркса були також і виходці з Луцька.
2. Сам Карл Маркс не може вважатися вихрещеним євреєм, оскільки вже його батько за рік до народження Карла був охрещений у пресвітеріанській церкві, а у 1824 році було охрещено і самого Карла. На той час визначальним для сприняття людини було не етнічне походження, а конфесійна належність.
3. В юності Маркс перебував під впливом Генріха Гейне і пробував писати вірші. Щоправда, друг Маркса, Фрідріх Енгельс був кращим поетом.
4. Докторську дисертацію Маркс захистив у віці 23 років. Дисертація Маркса стосувалася аналізу вчень Демокртіта та Епікура. Щоправда, захист у Йенському університеті був більш ніж умовним: при захисті не передбачалося ні рецензування, ні публічний диспут, а диплом видавався за лічені дні. При цьому доктор Маркс не читав лекційний курс. Тому сучасники спершу доволі скептично ставилися до “докторства” Маркса.
5. На момент написання “Маніфесту Комуністичної партії” Марксу не виповнилося і 30 років, його співавтору Енгельсу було 27. Тому в цій роботі чимало юнацького максималізму, а деякі пункти були переглянуті пізніше самими авторами. 
6. У Карла Маркса і його дружини, Женні фон Вестфален, було семеро дітей, четверо з яких померли у ранньому віці. Ще за життя Маркса ходили вперті чутки про позашлюбного сина Маркса і його покоївки. Хлопчика виховував Фрідріх Енгельс, а пізніше – прийомні батьки, яким Енгельс платив аліменти. Зі своєю дружиною, німецькою аристократкою, Маркс був одружений протягом 40 років.
7. Сам Карл Маркс вважав, що найбільшим його внеском у скарбницю світової науки стануть дослідження про подвійний характер праці та аналіз різновидів доданої вартості. 
8. За спогадами сучасників, російський революціонер-анархіст Михайло Бакунін (спершу друг, а потім – опонент Маркса), у Лондоні викликав Маркса на дуель, оскільки Маркс назвав Бакуніна “російським шпигуном”. Маркс від дуелі відмовився.
9. Не зважаючи на те, що Фрідріх Енгельс був найближчим приятелем Маркса, його спонсором і найвдячнішим послідовником, у багатьох моментах Маркс і Енгельс не були однодумцями. Зокрема це стосувалося поточної політики – скажімо, ставлення до “турецького питання” у 1878 році, акції Гарібальді та оцінок Паризької комуни. 
10. Попри розповсюджене уявлення, в Російській імперії твори довгий час Маркса не заборонялися, а активно пропагувалися. У 1870 році в російських виданнях вийшло понад 150 рецензій на твори Маркса.
11. У 1881 році в Київському університеті професор Микола Зібер читав курс лекцій по економічній теорії Маркса.
12. Українець Сергій Подолинський був одним із кореспондентів Маркса, активно листувався з ним і пропагував марксистські ідеї.
13. Попри розповсюджену думку, Маркс не був словянофобом і не ставився до слов’янських народів “з ненавистю”. Як послідовник Гегеля, він ставився до слов’ян як до представників “неісторичних” націй, хоча насправді подібне ставлення на той час було характерним для багатьох мислителів.
14. У 1881 році російськ революціонерка Віра Засулич написала листа до Маркса, в якому попросила пояснити шляхи втілення марксистської теорії в Росії. Маркс довго думав дад листом Засулич (відомо три чернетки відповіді загальним обсягом 22 сторінки тексту, хоча кінцевий варіант скоротився лише до двох сторінок). Він вважав, що його теорія базується на німецькій, французькій та англійській соціології, а російська община є гальмом на шляху до торжества справи пролетаріату. Тобто, марксизм мав утвердитися спершу в Західній Європі, а в Росії – “потім”. 
15. Згідно з Леніним, трьома джерелами марксизму були німецька класична філософія, англійська економіка та французький утопічний соціалізм. Трьома складовими марксизму стали діалектичний матеріалізм, науковий комунізм та політекономія. У середовищі філософів були пропозиції вважати Маркса вершиною німецької класичної філософії. 
16. Бісмарк ніколи не говорив про Маркса слова, які йому приписують – “Цей бухгалтер ще змусить світ наплакатися”.
17. Ми часто вживаємо слова Маркса, не задумуючись над їх авторством. Зокрема, афоризми “Релігія – опіум для народу” та “Історія повторюється двічі: один раз у вигляді трагедії, другий раз – у вигляді фарсу”.
18. У 1904 році у Московському університеті було визначено чотирьох найбільших світових мислителів. Ними стали Данте, Вольтер, Маркс і Моммзен. Зображення цих чотирьох особистостей прикрашали видання Московського університету аж до Першої світової війни.
19. Маркс більшу частину життя прожив і помер апатридом – людиною без громадянства і підданства. Маркс так і не став почесним громадинином рідного міста – Трір. Цікаво, що до 2010 року почесним громадянином Тріру був Адольф Гітлер.
20. Праця (найбільш контраверсійна) Маркса “Таємна дипломатія Вісімнадцятого століття” була вперше видана через 12 років по його смерті, а в СРСР вперше опублікована у 1990 році (хоча уривки і цитати з цієї праці неодноразово публікувалися навіть в університетських підручниках).
21. Племінник Карла Маркса у 1891 році заснував всесвітньо відому фірму «Philips” 
22. Сучасний марксизм налічує понад 50 течій. З 20 найбільших мислителів сучасності за версією Гарвардського університету 12 позиціонують себе як марксисти чи неомарксисти (серед них – Славой Жижек, Жак Рансьєр, Антоніо Негрі, Джон Грей, Альберто Тоскано, Петер Слотердайк).
23. Більшість українських дисидентів у 50 – 60-ті роки критикували радянський режим з позицій марксизму і за відхід від марксизму.
24. Знесення пам’ятників Марксу в Україні незаконне – згідно з законом про декомунізацію, Маркс не підпадає під визначення тих особистостей, які несуть вину за геноцид чи голодомор, однак його “декомунізували”, що називається, “за компанію”. 
25. У день 200-річчя Маркса, 5 травня 2018 року, президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер закликав не ототожнювати Карла Маркса зі справами деяких його послідовників. У Євросоюзі випущено спеціальну ювілейну банкноту номіналом 0 євро з зображенням Карла Маркса.

І на завершення – старий одеський анекдот. “Мамо, а хто такий Карл Маркс?” – “Це видатний економіст!” – “Як наша тьотя Ціля?” – “Що ти таке говориш?? Наша тьотя Ціля – старший економіст!”

Костянтин Бондаренко, кандидат історичних наук, політолог

Поделитесь в соц сетях!

Теги: , , , ,

Загрузка...