Политика

Тетяна Монтян про балотування до Верховної Ради, конкурентів і роботу в парламенті

Тетяна Монтян про балотування до Верховної Ради, конкурентів і роботу в парламенті

 

Призначені на 15 грудня довибори до Верховної Ради у п’ятьох мажоритарних округах обіцяють стати цікавим тестом для опозиції і влади. Одним із найцікавіших округів буде 223 округ у Києві, який на минулих виборах став одним із найбільш скандальних. За перемогу там боролися висуванець від ВО «Свобода» Юрій Левченко та самовисуванець, екс-голова Шевченківської районної адміністрації столиці Віктор Пилипишин. У підсумку депутатського мандату так ніхто й не здобув.

Тепер на цьому окрузі зійдуться той таки Левченко, якого підтримали всі три опозиційні сили, соратник Юрія Луценка Юрій Гримчак, який вирішив самостійно, всупереч волі опозиції висунути себе, а також відомий юрист і громадський діяч Тетяна Монтян.

iPress.ua запитав Тетяну Монтян про те, як вона оцінює свої шанси на депутатство, як вестиме виборчу кампанію і чому виборці мають проголосувати саме за неї.

— Минулого разу ви програли в себе на окрузі. Чому ви вдруге вирішили балотуватися до Верховної Ради? Що дає вам впевненість, що ви переможете?

— У мене такої впевненості й немає. Все — на розсуд виборця. Але від часу мого попереднього балотування пройшов рік. І я багато чого зробила, і опозиція з усіх сил себе дискредитувала, здала все, що могла, її представники показали себе лицемірними пристосуванцями. І, наскільки я бачу настрої виборців, люди дуже розчаровані. Ситуація змінилася. Все вже зовсім по-іншому. І, чому, власне кажучи, мені не поєднати свою просвітницьку діяльність з виборчою кампанією, якщо я і без виборів нею займаюсь?

— Хто ваш виборець? Наскільки я розумію, це розчаровані діями опозиції люди?

— Я взагалі не цікавлюся такими дурницями. Влада, опозиція… Немає ані влади, ані опозиції. Є люди, які тут і зараз або мають, або не мають доступу до владно-розпорядчого ресурсу. Які при цьому вони на себе вдягають “кольори” — не має жодного значення. Саме через це ми маємо натовпи тушок — бо немає  ніяких ідей щодо державного управління, адже прагнення дорватись до корита — ідеєю не є.

— Ви будете балотуватися як самовисуванець чи вас висуне якась із політичних сил? Ви планували створити партію «Конгрес прямої дії», щоб взяти участь у виборах до Київради.

— Я не встигла нічого створити, крім Всеукраїнської громадської організації «Ефективний власник». Моїми виборцями є люди, які хочуть і можуть самі дбати про себе і своє майно. Не є моїми виборцями люди із патерналістськими настроями, які вірять тій локшині, яку їм в необмеженій кількості вішають на їхні м’які, довірливі вуха політикани-популісти. Зрозуміло, що “мого” виборця у відсотковому відношенні менше, ніж патерналістськи налаштованого виборця. Але, тим не менше, мета моєї просвітницької діяльності і мого балотування у тому, щоб зростала кількість людей, які розуміють, що ніхто не буде вирішувати їхні проблеми замість них самих.

— Скільки плануєте потратити на виборчу кампанію?

— Скільки зберуть волонтери, стільки й витрачу. Що більше зберуть коштів, то більш масовою буде моя просвітницька діяльність на окрузі.

— Як збираєтеся вести виборчу кампанію, на чому зробите наголос?

— Надрукую агітки, в яких будуть просвітницькі матеріали щодо майнових прав, поставлю намети і буду їх розповсюджувати.

— Як оцінюєте своїх конкурентів на окрузі? Сильні, слабкі. Хто основний конкурент?

— Уявлення не маю, які зараз настрої виборців. Але я вважаю, що політична конкуренція має бути обов’язково. Якщо є виборці, яких цікавлять графа в паспорті (“жиди” та москалі” проти “справжніх українців”), заборона абортів, переслідування гомосексуалістів, заборона всиновлення та інші речі а-ля “Слава Нації — Смерть Ворогам”, якими дуже переймається партія «Свобода», у них є можливість проголосувати за Левченка (кандидат від ВО «Свобода» у 223 окрузі Юрій Левченко — ред). Якщо їх чомусь більше  цікавлять не майнові права, а знесення пам’ятників Леніну, пиляння парканів, ґвалти у Верховній Раді – це їхній природній  вибір.

Якщо є люди, яких цікавить те, що декларую і роблю я: захист майнових прав співвласників багатоквартирних будинків та територіальних громад, керування спільним та  законотворчість – у таких людей теж має бути вибір. Саме це і є демократія.

Хто там ще буде балотуватися – не знаю. Невідомо, чи буде балотуватися Віктор Пилипишин (кандидат у депутати у 223 окрузі на виборах до ВРУ 28 жовтня 2013 року — ред). Є такі чутки, що він в Америці.

— Оголосив про наміри також Юрій Гримчак.

— Він теж підтвердив, але обумовив, якщо на Майдані опозиція спільно оголосить спільного кандидата, то він зніме свою кандидатуру. Не знаю, які шанси у Гримчака. Це його право. Я ніколи не засуджую людей, які кудись балотуються.  Тому мене дивують істерики тих, хто відразу починає поливати лайном людей тільки за те, що вони йдуть на вибори. Я жодного поганого слова про Левченка не сказала і не збираюся, бо я банально не знаю, хто це такий і що корисного чи шкідливого зробив для країн. Виборці знають краще — хай вони і вирішують.

— Тим не менше, ви будете воювати на одному електоральному полі з цими кандидатами.

— Анітрохи. Виборці «Свободи» — це  патерналісти, які не розуміють, що таке Верховна Рада  і яке її місце в системі державного управління. Кожній людині, яка керується здоровим глуздом, зрозуміло, що ніякі воплі про мову, Бандеру, графу в паспорті, гноблення гомосексуалістів та інші улюблені теми наших ура-поцрєотів — не мають ніякого відношення до їхнього життя, до їхніх майнових прав, до проблем ЖКГ, тощо. Тому мої виборці з виборцями існуючих політичних сил не перетинаються. Я не можу уявити собі людину, яка при здоровому глузді зможе проголосувати за партію «Свобода». Особливо після того повного фіаско в законотворчості, яке вони продемонстрували у парламенті.

— Що відповідатимете вашим конкурентам, які напевно закидатимуть вам, що ви балотуєтеся від влади?

— Я не знаю, хто така ця опозиція. Вони між собою сваряться так, що, як то кажуть, майка загортається. А я все життя воювала з абсолютно конкретними наволочами при владі. Я під своїм власним прізвищем завжди звинувачувала Пшонку (Віктор Пшонка – генеральний прокурор України — ред) у тому, що це він «віджав» землю у Корнацького (Аркадій Корнацький, фермер, кандидат у депутати від Об’єднаної опозиції в окрузі 132 на виборах до ВРУ у 2012 році і програв — ред). Я завжди відкрито звинувачувала Лавриновича (Олександр Лавринович – колишній міністр юстиції — ред), що він повністю провалив реформу системи реєстрації майнових прав і вкрав при цьому неймовірну кількість грошей, і взагалі саме Лавринович вгробив у цій країні все, що міг, бо не ініціював ухвалення необхідних змін до цивільного законодавства на посаді міністра. Хто ще з нашої псевдо опозиції прямо воював з реальними особами у владі? Не так, що: «злочинна влада, бла-бла-бла», а конкретно?

Це я воюю за реальні речі з реальними покидьками, незважаючи на те, від влади вони, чи від опозиції, бо мої претензії завжди абсолютно конкретні і ґрунтуються на конкретних звинуваченнях, конкретних шкідливих для країни  діях конкретних  осіб.

Я узагалі не люблю оцього навішування локшини – “влада проти опозиції”. Це все лише робиться з метою затуманити людям розум. Що зробила опозиція після виборів? Здала всі ці п’ять округів. Чому вони не домагалися до останного, щоб відразу визнали переможцями їхніх кандидатів? Значить вони їх здали. Далі вони нахапали собі привілеїв – готелів, квартир, помічників і казна чого ще. Ще й відмовляються звітувати, хто у них помічники і скільки на них витрачається бюджетних грошей. І це вони — опозиція?! Це профанація і брехня. І я це буду говорити виборцям.

— Чим ви будете займатися у Верховній Раді поміж опозицією і владою?

— Якщо пройду, я буду тією єдиною людиною в ВР, яка дійсно розбирається в законотворчості, вміє писати законопроекти, аналізувати їх, вносити поправки. Те, що продукують нинішні депутати – це не законопроекти, це жах. Я буду там реальним професіоналом-законотворцем, який зможе займатися тим, чим має займатися депутат Верховної Ради. Бо відбивати голови пам’ятникам, блокувати трибуну і влаштовувати бійки — не є законотворчою роботою. А ті, хто зараз там засідає —  узагалі не знають, що таке законотворча робота. Я там буду саме на своєму місці. На жаль, я єдина в усій країні, хто системно займається законодавством щодо майнових прав — тому я так прагну потрапити «під купол».

http://ipress.ua

Парнерская программа


Мнение

Поддерживаете ли Вы введение визового режима с Россией?

View Results

Загрузка ... Загрузка ...


 `