международная политика

Берлін критикує Київ за блокаду Криму

Берлін критикує Київ за блокаду Криму

Спочатку товарна, потім енергетична блокада Криму. Тепер ще й закриття українського неба для російських літаків. Все це турбує німецьких політиків, які вже почали тиснути на Київ, аби знизити напругу.

Від самого початку події, які призвели до блокади Криму, викликали у німецьких політиків стриману, але негативну реакцію. За добу після припинення енергопостачання через підрив опор ліній електропередач німецький уряд вустами свого речника висловив очікування, що електропостачання буде відновлене, а «політичний конфлікт» не вирішуватиметься «за рахунок жителів Криму», — пише DW.COM

Рішення українського уряду запровадити вже офіційну, а не громадянську блокаду, заборонивши перевезення вантажів на анексований Росією півострів, також було відразу прокоментоване у Берліні. Депутат Бундестагу та голова німецько-української парламентської групи Карл-Ґеорґ Вельманн в інтерв’ю DW закликав Київ не загострювати ситуацію навколо Криму, зазначивши, що такий тиск на Росію не розв’яже проблему.

Карл-Ґеорґ Вельманн, голова німецько-української парламентської групи

Карл-Ґеорґ Вельманн, голова німецько-української парламентської групи

А нещодавнє рішення закрити українській повітряний простір для російських літаків спровокувало реакцію іншого німецького політика — уповноваженого уряду ФРН зі співпраці з Росією Ґернота Ерлера. Розмовляючи із журналістами німецької газети Neue Osnabrücker Zeitung, він поклав відповідальність за нову ескалацію конфлікту на український уряд і заявив, що, судячи з усього, Київ домагається її свідомо.

Останнє висловлювання змусило відреагувати українських дипломатів. Посол України у Німеччині Андрій Мельник висловив «здивування» словами Ерлера. Обвинувачення Києва є у цьому випадку неправомірними, переконаний Мельник. А офіційна реакція Німеччини мала б бути більш виваженою — заявив український дипломат.

Корінь незадоволення

Головною причиною, яка викликає незадоволення німецьких політиків, є ризик для мирного процесу між Україною та Росією. Так, Вельманн, розповідаючи про можливі загрози, окреслив навіть перспективу повномасштабного військового конфлікту. «Завжди існували побоювання, що буде пробиватися сухопутний коридор від Маріуполя до Криму та Одеси. І тому не треба надавати приводів. У 21 сторіччі необхідна деескалація та політичне рішення, а не бойкот», — впевнений німецький депутат.

Ґернот Ерлер, уповноважений уряду Німеччини зі співпраці з Росією

Ґернот Ерлер, уповноважений уряду Німеччини зі співпраці з Росією

Військової ескалації побоюється і Ерлер, для якого дії України є наслідком свідомої стратегії, узгодженої на найвищому рівні. Водночас урядовий уповноважений ФРН зі співпраці з Росією звинувачує український уряд у тому, що він не контролює, наприклад, громадянську товарну блокаду, яка триває з вересня цього року і була організована, передусім, кримськими татарами. Про це Ерлер заявив у коментарі для DW. Неспроможність влади зберігати монополію на насильство, на його думку, є ознакою слабкості.

Ерлер також припускає, що курс на загострення обраний українською владою через необхідність пояснити небажання Києва виконувати усі пункти Мінських домовленостей. «Коли, наприклад, подивитися на питання змін до Конституції, для яких потрібна більшість у дві третини голосів, то ескалація може допомогти створити ситуацію, коли можна сказати: «Так, у цій напруженій ситуації ми не маємо змоги втілити в життя наступні пункти Мінської угоди», — пояснює Ерлер.

Крим не забутий

На думку експерта Європейського центру політики у Брюсселі Пола Івана, така реакція Берліна є цілком прогнозованою. Природно, що політики ЄС намагатимуться заспокоїти обидві сторони. Ніхто не виграє від зростання напруження та ризику ескалації, вважає Іван. Тому Європа гратиме роль стримуючого ефекту.

Пол Іван, експерт Європейського центру політики

Пол Іван, експерт Європейського центру політики

Зрозумілими для експерта є і причини поведінки Києва. «Дві країни знаходяться у стані війни, ми бачимо, що бойові дії на Сході України не припинилися, тому заходи такого штибу є лише частиною тієї самої гри», — запевняє Іван. Не менш важливим фактом є, на думку експерта, і те, що вимоги Києва щодо звільнення політичних в’язнівта припинення порушень прав людини у Криму є цілком легітимними.

Утім, Ерлер також не сумнівається у тому, що ця тема є вкрай важливою, але не погоджується із тим, що блокада є вірним шляхом. За його словами, у Берліні чудово знають про важке становище кримськотатарської меншості у Криму, і це завжди залишається предметом політичних переговорів та публічних заяв.

Більш амбіційне питання повернення Криму зараз взагалі не стоїть на політичному порядку денному, запевняє уповноважений німецького уряду. Захід зараз надає пріоритет мирному процесу на сході України, адже конфлікт вже забрав понад вісім тисяч життів. «Що не означає, що про це (питання Криму — Ред.) хто-небудь забув», — додає Ерлер.

Стратегія повернення

Але успішна стратегія щодо Криму як раз і має містити в собі повернення цієї теми на порядок денний. Принаймні, такої думки дотримується голова правління громадської організації «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко. За його словами, треба розхитати позицію російської сторони, згідно з якою питання Криму є закритим. «Треба примусити Росію говорити на будь-яку тему: права людини, постачання і так далі. Це має бути тактичне завдання — примусити росіян погодитися з тим, що анексія Криму не є безумовним фактом», — розмірковує Яременко. Загрозу військової ескалації через енергоблокаду він вважає маніпуляцією та елементом інформаційної війни.

Утім, німецькі політки розглядають цю ситуацію під іншим кутом зору. Вельманн порівнює її із Західним Берліном, у якому він виріс. «Дитиною ніколи не думав, що дочекаюсь об’єднання Німеччини. Можна знайти європейське рішення як для України, так і для Криму. І не можна дозволити поховати його тепер за допомогою міряння силою», — каже депутат.

Парнерская программа


Мнение

Поддерживаете ли Вы введение визового режима с Россией?

View Results

Загрузка ... Загрузка ...


 `