Светская жизнь

Оксана СОКОЛОВА: «Час, проведений із чоловіком та сином, – найцінніше, що маю»

Оксана СОКОЛОВА: «Час, проведений із чоловіком та сином, – найцінніше, що маю»

Про неї кажуть: зробила себе сама. За двадцять років після закінчення факультету журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка Оксана Соколова пройшла всі щаблі журналістського фаху – від редактора Черкаського обласного телебачення до продюсера кількох успішних проектів та ведучої підсумкової програми популярного українського телеканалу ICTV. Програма «Факти тижня з Оксаною Соколовою», яка виходить в ефір щонеділі ось уже сім років поспіль, завоювала довіру глядачів і визнання телеекспертів, адже неодноразово отримувала премію «Телетріумф». А 2011-го й Оксана Соколова була визнана «Найкращою ведучою інформаційно-аналітичної передачі».
Нині пані Оксана ще й очолює департамент публіцистичних програм каналу ICTV, є продюсером багатьох проектів: і серйозних, і розважальних. Як тендітна жінка справляється з такою великою роботою та відповідальністю, «Сім’я і дім» запитала у самої Оксани Соколової.

«У МАЙБУТНЬОМУ БАЧУ СЕБЕ БІЛЬШЕ ПРОДЮСЕРОМ, АНІЖ ВЕДУЧОЮ»
– Пані Оксано, ICTV називають каналом із характером, ба навіть чоловічим. Як вам вдалося досягти успіху саме на такому серйозному телеканалі?
– Напевно, жінки добре знають, чого хочуть чоловіки. У нас на каналі не лише я, а й Олена Фроляк, головний редактор інформаційної служби, теж 13 років працює… Ми намагаємося відчувати сильну стать, навіть вивчаємо її. Приміром, я довідуюся від свого чоловіка та знайомих, що їх цікавить, чим вони живуть, і намагаюся бути цікавою для них у телепрограмах…

– А в чому, на вашу думку, полягає успішність того чи того телепродукту?
– Якщо говорити з комерційної точки зору, адже працюю на комерційному каналі, то, звісно, ми зважаємо на цифри та рейтинги. Як менеджер та керівник відділу я орієнтуюся у цифрах, тобто добре знаю, скільки українців дивляться ту чи ту програму. Але є ще один важливий момент – визнання серед колег. І це важливо. Якщо оцінки колег та глядача збігаються, то це фантастичний успіх.
– І все ж, коли дізнаєтеся про успішність розважальних шоу на інших каналах, не виникає почуття заздрості або бажання створити щось подібне?
– Вважаю, що телебачення має бути різним, і розважальні проекти – це теж добре. Іноді людина хоче відпочити, отримати якісь емоції й почерпнути для себе щось нове. Для цього є великий вибір і в кожного проекту своє завдання. Приміром, у нашій найновішій програмі «Четверта вежа» ми хочемо, аби люди не втрачали віру й бачили, що з будь-якої проблеми є вихід. У цій програмі ми подаємо алгоритми виходу зі складних ситуацій, бо життя сповнене сюрпризів, ніколи не знаєш, що з тобою може статися завтра.
Якщо раніше мене цікавили політичні та репортажні проекти, то нині працюю над створенням нових форматів. Мені цікава кар’єра продюсера і в майбутньому я навіть бачу себе більше в продюсуванні, аніж ведучою.

«КАМЕРА – ЯК РЕНТГЕН, ЗЧИТУЄ ПОГАНИЙ НАСТРІЙ»
– Якось ви розповідали, що коли влаштовувалися на канал ICTV, вам сказали: «Телеведучих тут носять на руках». Так і є?
– На каналі чудове ставлення до ведучих: на руках не носять, але пилинки здувають (сміється. – Ж. К.). Я завжди відчувала турботу до себе. Просто ведуча має прийти в ефір у доброму гуморі та з доглянутим обличчям. Адже камера – це твій рентген, вона одразу зчитує всі синці під очима, поганий настрій чи зіпсовані нерви. Щоправда, тепер уже маю купу продюсерської роботи, де не завжди вдається зберегти гарний настрій. Але мені однаково хочеться рухатися далі, не можу стояти на місці, мені потрібен рух, бо дуже швидко втомлююся від одноманітності.

– «Якщо мене не пригальмувати, я літатиму, поки не впаду», – кажете. А чи є у вас вершина, до якої так стрімко й наполегливо прямуєте?
– У книжці Дейла Карнегі «Як перестати турбуватися і почати жити» прочитала, що треба жити сьогоднішнім днем: немає ні минулого, ні майбутнього. Тобто треба жити тим, що маєш сьогодні, і вже сьогодні викладатися на всі сто. І кожен день жити, як останній. Подумала, що це дуже правильна позиція. Безумовно, я будую плани. Але в мене завжди була життєва позиція: те, що робиш, роби на відмінно щодня. Крім цього, я уважно прислухатися до посилань Всесвіту. Один мій колега каже, що життя – це не завжди боротьба й подолання перешкод, іноді корисно просто пливти за течією й уміти вчасно повертати…

– Пані Оксано, а що для вас сім’я і дім?
– На жаль, часу на родину залишається дуже мало. Але, на щастя, я маю чоловіка й уже дорослого сина, які з розумінням ставляться до моєї роботи.
А дім – це гніздечко, де подалі від людей проводжу час із родиною, що дуже люблю робити. Мені завжди є про що поговорити з чоловіком, ми любимо піти в кіно, інші цікаві місця, любимо подорожувати. Час, проведений із моїми чоловіками, це найцінніше, що є у житті.
– Саме непогода поклала початок вашим із чоловіком стосункам: ви довго сиділи в машині через дощ і розмовляли… Чи, може, Оксана Соколова піддатися осінній депресії?
– Можливо, я й можу піддатися депресії, але глядач про це ніколи не дізнається. Бо зовні завжди буду з посмішкою і у формі. Тому те, що всередині, залишиться зі мною.
Загалом у кожній порі року знаходжу свої принади й особливості. Я народилася у травні й мені видається, що це найкращий місяць, бо таких ароматів не буває у жодному іншому. Водночас люблю лижі й навіть, якщо не катаюся, то просто вибираюся на засніжену вершину і, попри заметіль, можу півдня просидіти там, дивлячись на довколишню красу. Так я відновлюю сили, підживлююся енергією, яку потім витрачаю.
– А ще ви любите обніматися з деревами…
– Це мене Андрій Куликов навчив так знімати напругу.

Розмовляла Жанна КУЯВА, http://simya.com.ua

 

Парнерская программа


Мнение

Поддерживаете ли Вы введение визового режима с Россией?

View Results

Загрузка ... Загрузка ...


 `